Снасті повинні бути не витонченими, а передусім надійними. З настанням темряви будь-яке налагоджування снастей дуже дратує, а інколи й стає неможливим. Несправні снасті можуть стати причиною втрати великої риби.
Описуючи снасті, обмежимося більше їхніми істотними особливостями. Кожен рибалка буде ловити, звісно, тим, що має. З часом він визначиться, яку рибу і якими методами йому краще ловити. А те, чим він буде розпоряджатися, все одно залежатиме від можливості їх придбання. Комплектуючи снасті, не варто орієнтуватися на елегантні вудлища і котушки, пам'ятаючи, що не стільки самі снасті важливі, скільки вміння ними користуватися. Вудлище. Оскільки вночі не полюють за дріб'язком, то з собою беруть солідні снасті. Вудлище довжиною 3—5 м добре підходить для прибережної ловлі. З човна зручніше ловити коротшими (2,5—3-метровими). З-поміж багатьох видів сучасних вудлищ із штучних матеріалів нелегко вибрати власне таке, яке водночас було б довгим, легким, міцним і пружним. На ринку найчастіше пропонують довгі телескопічні вудлища (цілком сучасні, але для риболовних змагань) або ж короткі, що годяться для спінінгування. Можна, звичайно, ловити і ними, але, коли доведеться виважувати солідну рибу, ви переконаєтеся, як важко маневрувати надто коротким, важким чи еластичним вудлищем. Звичайно, є вудлища достатньо довгі, міцні і при цьому легкі, здатні задовольнити кожного рибалку-любителя, але, на жаль, вони надто дорогі та й дефіцитні. Рибалка - чудова можливість активно провести свій вільний час, але вона потребує деяких затрат. Ви повинні мати прикормку, якісний спіннінг та гарне місце для вудіння. Також необхідно зважати на погоду, яка може дуже вплинути на результат рибалки.
На першу рибалку цілком достатньо непоганих бамбукових вудлищ з міцною верхівкою із тонкіна. Вони легкі (навіть і 5-метрові) і достатньо міцні. Єдиний недолік їх — з часом деформуються, якщо з ними невміло обходяться. Коли ж правильно їх експлуатувати, то вони послужать кілька сезонів. Якщо довжина вудлища не перевищує трьох метрів, воно має бути двоколійним, а коли 4,5—5 м — триколійним. Зайва кількість втулок ускладнює роботу вудлища, псує його еластичність і виважуваність. При вудінні з берега комель слід спорядити гачком.
Пропускні кільця повинні бути великими і правильно розташованими. Це дозволить далеко закидати вудочку і застереже вас від заплутування жилки. З кількістю кілець не варто перебирати. Верхівка вудлища, як уже згадувалося, має бути середньої пружності або ж жорсткою — залежно від того, на кого полюєте. Більш жорсткою легше вбити гачок у пащу риби, надто жорстка не буде амортизувати під час виважування. Оскільки вночі дріб'язок не ловлять, використовувані верхівки не повинні реагувати на кожне тремтіння виважуваної риби, а навпаки — повинні гнутися під впливом сили риби, що пручається і намагається втекти. Використовувана снасть дозволяє підняти вудлищем улов масою менше кілограма; виважування 1,5—2-кіло-грамових екземплярів таке ж легке, як і виважування плітки (плотви). Більші рибини потребують обважнювання снасті.
Котушка, якщо ловите з човна, найкраща безінерційна. Це без зайвих клопотів дозволить закинути вудлище на необхідну віддаль, а під час клювання жилка безперешкодно злітатиме з котушки при відкритій дузі. Добре відрегульоване гальмо полегшить виважування. Котушки мають бути великими, з гарними характеристиками, з великим передавальним числом і з шпулею, що вміщує мінімум 100 м жилки товщиною 0,4 мм. Для ловлі з берега краще використовувати інерційну котушку. Вона повинна мати великий діаметр шпулі, щоб швидко намотувалася і скручувалася. М'який фланець дозволить змотуватися їй без опору. Можна використати і безінерційну котушку, але за такої експлуатації вона зазнаватиме великого зносу. Роса, пилюка, пісок, бруд безперешкодно знищать усі шестерні та інші рухомі частини. Зате інерційну котушку можна сміливо занурювати у воду, не боячись щось зіпсувати.
Єдиним її недоліком є обов'язкове змотування і вкладання жилки перед кожним черговим закиданням. Ж илка для нічного вудіння риби знадобиться навіть міліметрова (тоненькі жилки залиште для верховодок). При цьому збережете чимало гачків, грузил та й нервів. Можна також сміливо й впевнено виважувати підсічену рибу, незважаючи на зарості, корчі тощо.
Для половини хижих риб використовуйте жилки перетином 0,4—0,6 мм і вантажопідйомністю 8—12 кг. На коропа — 0,3 — 0,4 мм, на ляща і лина — 0,3 мм. Якщо ловите з човна, досить 100 м жилки. На березі завжди треба мати значний запас, особливо ж коли зважаєте на ймовірність підсікання великого сома чи коропа.
Використовувана жилка завжди повинна бути найкращої якості і в гарному стані, бо ж погана, як уже зазначалося, — це втрачена риба.
|
